Особи, котрі мають право користуватися медичними послугами

Хто має право користуватися медичними послугами у рамках медичного страхування?

Зауваження

• Особи, охоплені обов’язковим медичним страхуванням, котрі перелічені у ст. 66 Закону. Серед іншого, до них належать: працівники, котрі мають укладений трудовий договір, особи, котрі здійснюють господарську діяльність, особи, котрі виконують роботу на основі агентського договору або договору про виконання робіт чи договору про надання послуг, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу, що стосуються замовлення.

З огляду на те, що ст. 66 Закону «Про медичні послуги, що фінансуються за публічні кошти» стосується також іноземців, вони підлягають обов’язковому медичному страхуванню на таких самих умовах, що й польські громадяни, якщо легально виконують роботу на території Польщі на основі перелічених вище підстав.
З метою виконання обов’язку страхування необхідно зареєструвати іноземця у НФЗ та сплачувати внески. Ці дії виконує платник внеску на медичне страхування, котрим зазвичай виступає польський роботодавець. Іноземець, котрий індивідуально займається господарською діяльністю, звертається по медичне страхування самостійно. Усі звернення та актуалізації відбуваються за посередництвом ЗСС (ZUS), який передає надану інформацію до НФЗ.

• Особи, котрі підписали із НФЗ договір добровільного медичного страхування.

• Заявлені у страховці медичного страхування члени сімей перелічених вище груп, котрі не мають іншої підстави для такого страхування.

Внесення членів сім’ї до страхування і в цьому випадку здійснює платник.
Шляхом такої заявки члени сім’ї отримують право на послуги медичної опіки на таких самих підставах, що й застрахований іноземець. Таке внесення не пов’язане із необхідністю сплати додаткового внеску.
Статус членів сім’ї мають:

• Дитина (власна, другого члена подружжя, прийомна, внук, дитина, для котрої застрахована особа виступає офіційним опікуном або замісним батьком (матір’ю) до моменту, коли їй виповниться 18 років, а якщо дитина продовжує навчання, то до 26 років. Дитина, яка має свідоцтво про значний ступінь неповносправності (або інший документ, що розглядається так само) може вноситися на страхування без обмеження віку.Внуки можуть вноситися тільки у випадку, коли жоден із батьків не підлягає обов’язковому медичному страхуванню, або не є особою, котра має право на отримання медичних послуг на основі положень про координацію на підставі виконання роботи або роботи як самозайнята особа, або добровільному страхуванню.

• Другий з подружжя.
• Батьки, дідусі (бабусі), котрі проживають із застрахованою особою в одному домогосподарстві.

За окремими винятками, внесення до медичного страхування своїх членів сім’ї, котрі не мають інших підстав для охоплення цим страхуванням, є обов’язковим. Однак це не стосується, наприклад, добровільно застрахованих іноземців – студентів та аспірантів, а також випускників, котрі проходять у Польщі обов’язкове стажування, адаптаційне стажування, курси польської мови або підготовчі курси для початку навчання польською мовою.
Застрахована особа, щодо якої закінчилася дія підстав для охоплення медичним страхуванням, знімається із реєстру застрахованих осіб разом із членами сім’ї. Зняття з реєстру здійснює той самий суб’єкт, котрий відповідає за прийом заявки.
Причиною для втрати права на медичне страхування членом сім’ї є набуття ним власної підстави для страхування, тобто, наприклад, прийняття його на роботу у Польщі або в країнах ЄС/ЄАВТ, початок власної господарської діяльності, реєстрація як безробітної особи у центрі зайнятості, закінчення середньої або вищої школи або ж виключення її із переліку учнів або студентів після досягнення 18 років.
За невнесення члена сім’ї до медичного страхування або незняття його із реєстрації у медичному страхуванні, або неповідомлення роботодавця про таку необхідність, загрожує штраф.

• Безробітні особи, зареєстровані у центрі зайнятості

• Особи, котрі мають право на медичні послуги на основі положень про координацію, тобто застраховані в іншій ніж Польща країні-члені Європейського Союзу або країні-члені Європейської асоціації вільної торгівлі (EFTA), котрі перебувають на території Польщі.

Польські нормативно-правові акти, що стосуються медичної опіки, доповнюються актами міжнародного права у сфері координації систем соціального захисту. Координація систем соціального захисту країн, які домовляються про це, служить захисту інтересів осіб, котрі переїжджають з метою виконання роботи та мають періоди зайнятості, які вони відбули на території різних країн. Норми про координацію гарантують, серед іншого, що права до виплат, набуті в одній країні (наприклад, пенсія), будуть дотримуватися (виплачуватися) також тоді, коли уповноважена особа переїде до іншої країни. У рамках ЄС координацію систем соціального захисту забезпечують нормативно-правові акти, що мають ранг розпоряджень Ради міністрів та парламенту. Натомість у стосунках із іншими державами – ратифіковані двосторонні угоди про соціальний захист.

• Особи інші, ніж застраховані, котрі отримали у Польщі:
  - статус біженця,
  - додатковий захист,
  - дозвіл на тимчасове перебування, наданий у зв’язку із обставиною, про яку йде мова у ст. 159 пункт 1 підпункт 1 літера c або d Закону «Про іноземців» від 12 грудня 2013 р.

• Власники карти поляка, в обсязі користування медичними послугами у невідкладних станах, хіба що міжнародний договір, стороною якого виступає Польща, передбачає більш вигідні умови.